<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain</id>
  <title>knoсkin on heaven's door</title>
  <subtitle>neokain</subtitle>
  <author>
    <name>neokain</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-07-01T07:20:49Z</updated>
  <lj:journal userid="6941239" username="neokain" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom" title="knoсkin on heaven's door"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:3782</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/3782.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=3782"/>
    <title>Спілкування</title>
    <published>2009-06-15T11:21:31Z</published>
    <updated>2009-07-01T07:20:49Z</updated>
    <content type="html">Нещодавно спілкувався з однією дуже приємною особою, чесно кажучи спілкування інколи багато що вирішує…,а інколи ні, все залежить від того що  ти хочеш отримати від цього спілкування, іншими словами на що направлене це спілкування. Ефекту може не бути в тому випадку коли хтось вагається…не може обрати там де і так немає з чого обирати, в деяких випадках які б варіанти не обирав і якими шляхами б не йшов, все одно приходиш до того з чого починав і що було «під носом»…,хоча інколи насправді потрібно пройти той шлях непотрібних варіантів, щоб зрозуміти що тобі потрібно насправді….</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:3353</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/3353.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=3353"/>
    <title>"Туман"</title>
    <published>2008-11-03T20:19:45Z</published>
    <updated>2008-11-03T20:19:45Z</updated>
    <content type="html">Прокинувся я зранку і побачив, що зникло все,&lt;br /&gt;Лиш я сиджу в кімнаті&lt;br /&gt;А за вікном суцільна пустота,&lt;br /&gt;Нема ні лавочок, ні люду десь нема,&lt;br /&gt;Шум чутно, а творців його нема.&lt;br /&gt;Це ніби в підсвідомості все сталось&lt;br /&gt;Весь простір став безмежним наче думка,&lt;br /&gt;Неначе я в думках своїх застряв &lt;br /&gt;Й не можу вибратись нікуди.&lt;br /&gt;І тут приходить згодом розуміння &lt;br /&gt;Що це природа дарить нам красу,&lt;br /&gt;Ту радість, що в нас не забрать ніколи.&lt;br /&gt;Туман на вулиці в думках й в душі туман,&lt;br /&gt;Це відчуття що все далеко й надто близько….</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:3094</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/3094.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=3094"/>
    <title>Настрій..</title>
    <published>2008-11-02T08:50:43Z</published>
    <updated>2008-11-02T08:50:43Z</updated>
    <content type="html">Доброго ранку! Хай усмішка сяє і зігріває теплом, &lt;br /&gt;хай буде ранок прекрасний цей завжди, щоб не згасала любов,&lt;br /&gt;до батьківщини до матері тої, що народила на світ,&lt;br /&gt;що нас навчала що віра потрібна в те що незгасне наш світ,&lt;br /&gt;що буде сонце що будуть і хмари що завжди буде земля &lt;br /&gt;травами вкрита теплом оповита завжди прекрасна вона…&lt;br /&gt;що будуть люди завжди багаті, щастям красою й добром,&lt;br /&gt;що не загине бажання й наснага, що будем завжди разом&lt;br /&gt;йти по шляху і долать перепони, нести у серці добро,&lt;br /&gt;все буде добре не треба лиш шкодить, всім навкруги і собі заодно...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:3058</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/3058.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=3058"/>
    <title>віршик</title>
    <published>2008-10-24T18:50:32Z</published>
    <updated>2008-10-24T18:50:32Z</updated>
    <content type="html">якщо нема в житті кохання &lt;br /&gt;то нащо жити без бажання,&lt;br /&gt;як той бездушний чорний грунт, &lt;br /&gt;як камінь що лежить на ньому&lt;br /&gt;вжитті не треба жить одному,&lt;br /&gt;не треба жити без кохання&lt;br /&gt;не треба бачити в зв’язку,&lt;br /&gt;постійно користь чи дурну,&lt;br /&gt;нікому не потрібну славу,&lt;br /&gt;чи просто гордість неласкаву,&lt;br /&gt;якщо ти хочеш мать в житті&lt;br /&gt;усе потрібне для душі&lt;br /&gt;то непотрібно руйнувати&lt;br /&gt;все те що завжди можеш мати...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:2808</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/2808.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=2808"/>
    <title>Осінній настрій</title>
    <published>2007-10-19T19:30:04Z</published>
    <updated>2007-10-19T19:30:04Z</updated>
    <content type="html">дощ, всі ходять мокрі, ховаються під своїми парасольками, намагаються обминати калюжі, кругом опале листя, закриваються вуличні кафешки(столики під накриттям), всі направляються у теплі затишні приміщення, переповнений транспорт, похмурі сірі хмари від яких день здається коротшим, холодні вечори, осінь.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:2524</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/2524.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=2524"/>
    <title>Хто ти</title>
    <published>2007-10-12T23:58:21Z</published>
    <updated>2007-10-12T23:58:21Z</updated>
    <content type="html">що собою представляє особистість в даному суспільстві? в час все більшої глобалізації, комп’ютеризації коли збільшуються можливості доступу до інформації, наукового прогресу. коли кожен день з телеекранів на всіх впливають телесеріали, новини , реклами... з усіх хочуть зробити сіру масу якою легко керувати. коли держава не піклується про виховання своїх громадян, а чекає напевно щоб вони самі зрозуміли що є що і хто є хто, і не задумується над тим питанням що колись вони перестануть її слухати взагалі, коли всі відходять від звичаїв в яких була закладена моральна культура. в суспільстві яке вбиває тебе кожен день(вихлопні гази, макдональдз...) заради збагачення, де вибухи стрілянина і вбивство є буденністю. в сторону чого повинна піти вітка еволюції деградації чи удосконалення? яким буде наступне покоління?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:2057</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/2057.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=2057"/>
    <title>"ідіоти"</title>
    <published>2007-10-10T21:14:52Z</published>
    <updated>2007-10-10T21:20:54Z</updated>
    <content type="html">велика кількість людей просто "ідіоти", вони не можуть нормально тому що повинні бути першими. вони бояться втратити свою владу (доречі якої не мають) вони хочуть керувати (хоча не завжди уявляють що це таке) коли в них щось не виходить то роблять в цьому винним інших. вони бояться розумних (тих у кого крім знань є ще й розум) які бачать що вони собою представляють насправді (заздрість і бажання бути не кращим а першим). вони хочуть викинути всіх тих хто їм заважає щоб невтратити так званого авторитету, а ті в свою чергу в багатьох випадках не потребують того всього видуманого їм і без того не так і погано.&lt;br /&gt;"ідіоти" не отримують задоволення від трави, дощу, вітру, дерев і все тільки тому що їх бачення викривлене навіть кохання для багатьох з них це просто буденність, обов’язок, потреба(грошове забезпечення). ЦЕ ДУРІСТЬ!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:2014</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/2014.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=2014"/>
    <title>Відносини, існування, сенс.</title>
    <published>2007-10-09T20:55:50Z</published>
    <updated>2007-10-09T20:55:50Z</updated>
    <content type="html">Можна багато говорити про різні речі про те хто є хто і що є що , можна говорити про те ким ти неє, але чи варто просто говорити , можливо краще змінити і стати тим про кого ти говориш? Це напевно одна з причин написаного.&lt;br /&gt;Багато особин співіснують у одному місці між ними виникають зв’язки відносини, взаємодія. Для особин одного виду взаємовідносини є можливими як і для інших, але взаємодія проходить зовсім по-різному одні  особини співпрацюють для власної вигоди інші для вигоди всіх , а дехто з них співпрацює для взаємної вигоди. На даному етапі ми зупинімося на останніх, особи які співпрацюють для взаємної вигоди мають на меті об’єднання для досягнення спільної мети спільними засобами, у цьому випадку співпраця є вигідною для обох. Цей випадок є найкращий для особин які у своїй співпраці не мають проблем у взаємо порозумінні, тобто ті у яких ідеї що до досягнення цілі співпадають , або є схожими і наміри в кінцевому результаті не направлені на заподіяння шкоди спів працюючій особині, або матеріалу роботи. Для цього випадку також є важливим розподілення кінцевого результату, він не завжди повинен бути рівним, але повинна бути добровільна згода учасників про розподілення, на це рішення у найкращому випадку ніхто впливати неповинен чого у умовах наближених до реальних досягти майже неможливо, для досягнення результату потрібна ізоляція від навколишніх чинників і особин які є небажаними у момент прийняття рішень. Під небажаними розуміють особин які діють з метою отримання вигоди або завдання шкоди. Особина є елементом який діє з урахуванням тих чинників які забезпечують її існування. Навіщо, що нею керує, що змушує її існувати? Можливо сенсом її існування є тільки забезпечення рівноваги, стабільності, але що розуміти під стабільністю, до цього ми ще повернемось. Що нею керує, можливо певна загроза в якомусь розумінні страх перестати існувати, але який в реальних умовах сенс страху якщо особа в будь якому випадку приречена на зникнення. Можливо зникнення насправді неє зникненням, а просто поява в іншому місці без інформації про попереднє існування. Можлива особина яка весь період існування накопичувала інформацію яка не завжди була позитивною, і в момент зникнення стоїть перед вибором почати все спочатку, або продовжити з на половину негативною інформацією обирає перше, а можливо у неї немає вибору є тільки можливість продовжити існувати в умовах відмінних від умов попереднього існування і накопичити нову інформацію. Можливо інформація в момент зникнення не зникає безслідно, а якимось чином зберігається, особа в такому випадку виступає збирачем інформації з допомогою якої і відбувається еволюція, удосконалення, пристосування. Зникнення можливо є необхідністю, після довгого існування з великою кількістю інформації, постійно її обробляючи особа у певному розумінні виснажується і їй потрібен ……… певний відпочинок.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:1700</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/1700.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=1700"/>
    <title>neokain @ 2007-08-13T01:12:00</title>
    <published>2007-08-12T22:48:43Z</published>
    <updated>2007-08-12T22:48:43Z</updated>
    <content type="html">давно не. це взагалі хороша річ випивати сміятись подорожувати бачити щось нове зустрічати когось нового але непотрібно забувати те що внас уже є. як колись хтось сказав що не робиться робиться на краще, можливо, але чи варто робити що небудь якщо можна зробити те що потрібно?&lt;br /&gt;чи є взагалі сенс в тому що робиться, краще не задавайте собі цього питання і те що назавають життям буде здаватись легшим. можливо краще жити в своє задоволення і робити революцію щоб і іншим було краще. можливо сенс в тому щоб хтось потребував тебе або щоб ти відчував потребу у комусь. що зробити щоб ти зрозуміла що ти мені потрібна? якщо революція сенс що тоді?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:1487</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/1487.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=1487"/>
    <title>Знову</title>
    <published>2005-10-13T09:56:53Z</published>
    <updated>2005-10-13T09:56:53Z</updated>
    <content type="html">Знову з'явився довго не бьуло але знову є. Знов дощ і все повертається знову. Скоро Нівроку на яке ми їдемо.&lt;br /&gt;Можливо почерпнемо щотсь нове, а миоже і ні.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:1109</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/1109.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=1109"/>
    <title>Єврокінець</title>
    <published>2005-05-22T03:51:07Z</published>
    <updated>2005-05-22T03:51:07Z</updated>
    <content type="html">Ще  одна непогана ніч. Все шумить про фінал євробачення про греків, а не українців, дивні якісь, що від тих греків візьмеш, все понищене, тільки памятки і залишились. Євробачення вдалось, а то понаїждало їх стільки, що й впасти нема де ото, як "гренджоли" б виграли, то ті європейці тут надовше б залишились і понадкусювали нашн сало та понадпивали нашої горілки, а так поїдуть як і приїхали. Нерозуміють вони нашої культури.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:909</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/909.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=909"/>
    <title>Ігра</title>
    <published>2005-05-06T04:53:26Z</published>
    <updated>2005-05-06T04:53:26Z</updated>
    <content type="html">Їду на відпочинок можливо, якщо це можна так назвати. Ігри не завжди є відпочинком, бо іноді правила ставиш не ти, але на те вона й ігра. Незавжди закінчуючись перемогою вона приносить виграш, інколи це просто перемога. Багато хто говорить, що головна не перемога, а участь у ігрі, можливо, але ціна може бути занадто високою. Як було сказано однією людиною: "все життя ігра, а люди в ній актори". Ніч знову майже закінчилась.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:626</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/626.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=626"/>
    <title>Спогад</title>
    <published>2005-04-29T05:05:56Z</published>
    <updated>2005-04-29T05:05:56Z</updated>
    <content type="html">Знову ніч яка швидко закінчиться. Ніч яка пиносить багато цікавого, а може й не цікавого, але завжди залишається спогад. Покращується погода, що означає ранок починатиметься швидше тобто швидше закінчуватиметься ніч і сни які усім сняться також швидше закінчуватимуться. Залишатиметься одне, що не змінюється спогад.Це схоже на вільного коня, який прориває усе щоб пронести через усі перепони щось приємне а можливо й ні. Це щось що інколи допомагає можливо. Ніч знову майже закінчилась.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:neokain:506</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://neokain.livejournal.com/506.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://neokain.livejournal.com/data/atom/?itemid=506"/>
    <title>Знову у сон.</title>
    <published>2005-04-28T03:47:06Z</published>
    <updated>2005-04-28T03:47:06Z</updated>
    <content type="html">Сьогодні ціла ніч пройшла в неті. На дворі дощ, але не холодно. Зайшов на сторінку де весить це повідомлення майже все як колись. Сьогодні знову день насичений навчанням. Усі ще або уже сплять втрачаючи тякі хвилини, прокидається все і птахи вже виспівують своїх цвіркотінь (якщо їх любити),прориваючи цец час тиші недаючи дослухати тишу. Сонце піднімається і все біле що було чорним, видно все і навіть те що дуже нехотілось би бачити. Мені знову у сон.</content>
  </entry>
</feed>
